пʼятницю, 16 червня 2017 р.

Нове відкриття про слова-паразити


    Виявляється, слова-вставки, які абсолютно ніяк не впливають на суть сказаного, можуть багато розказати про характер “зараженого”. Давайте розглянемо найбільш поширені.

1. До речі. Слово вказує на нестачу уваги. Люди часто починають вживати його, потрапляючи до нової компанії. 
2. Коротше. Це слово часто вживають нетерплячі, нервозні, люди, які завжди кудись поспішають. Їх легко помітити у компанії, бо зазвичай саме вони говорять більше за інших.
3. Узагалі-то. Це слово-вставка невпевнених у собі людей, які люблять скандалити з будь-якої нагоди.
4. Це, цей, це саме. Ліниві нелюбителі виконувати свою роботу. На таких людей не варто покладатися. Вони дуже імпульсивні, тому легко можуть утекти від відповідальності, переклавши свою вину на когось іншого.
5. Насправді. Тут інша крайність. Це слово полюбляють самовпевнені егоїсти, які не чують і не сприймають думок навколишніх. Вони – всезнаючі генії, які досконало вивчили цей світ і готові допомогти розплющити очі навколишнім.
6. Як би. Заражає зазвичай творчих людей, які багато часу проводять у власному світі. Так вони підкреслюють свою відстороненість від суспільства і дають зрозуміти, що в їхньому житті все відносно.
7. Просто. За цим словом ховаються люди, які зазвичай не мають власної думки. Вони залежні від думок навколишніх і бояться брати на себе відповідальність. Люблять виправдовуватися навіть за найменші дрібниці.
8. Типу, значить. Улюблені слова консерваторів. Вони не сприймають ніяких нововведень, а власні позиції закріплюють недбалим ставленням до співбесідника.
                                       За матеріалами pleyadaparise.blogspot.com

    Приклади цих слів проілюстровані  віршем Е. Мошковського: 

Жив-був цей, як його,
Ну, значить, і того,
Жило це саме
Зі своєю мамою.
Був ще один дивак-
Це загалом значить так,
І його улюблений зять.
Звали зятя
Так би мовити.
А дружину звали ну ...
А сусіда звали це ...
А його батьки-
Бачиш
І чи бачите ...
А ще якийсь е-е-е
Жив на верхньому поверсі ...
І дружили вони все ...
Ну і значить, і взагалі.

     Подумайте, чи вживаєте ви якісь із перерахованих слів,  і якщо так, швиденько викорінюйте їх зі свого мовлення. Адже вони не просто псують враження про вас як про оратора, а ще й розкривають далеко не найкращі риси характеру. Саме про це йде мова в поезії Дмитра Білоуса:
                         
                             ЩО ЗНАЧИТЬ СЛОВО «ЗНАЧИТЬ»?

Федько, розумна голова,
а робить все недбало.
Крізь зуби цідить він слова,
говорить як попало.

Як тільки двоє-троє слів —
одразу: значить, значить.
І вже не раз таке він плів,
що важко розтлумачить.

Вже стільки з ним було розмов
старання друзів марні.
Федько вживає знов і знов
слова паразитарні.

Раз на запитання просте —
що значить слово «значить»? —
сказав: це, значить, значить те,
що слово «значить» значить!

Потішив він своїх дружків
(ой Федя бідолашний!).
Сміявся з ними й брат Федьків,
армієць учорашній.

Хоч трохи й сором за Федька,
та як з халепи вийти?
Заводить мову здалека:
— І хлопець не дурний ти.

Та ба! вчепивсь в одне слівце
не контролюєш мови.
А що по суті значить це?
Лінивство розумове!

                                                 

Немає коментарів:

Дописати коментар